На підставі документів і матеріалів з архівів України та Польщі зроблено спробу комплексного аналізу причин виникнення та діяльності Волинського українського об'єднання (ВУО) - регіональної партії, яка діяла в 1931 - 1939 рр. на території Волинського воєводства. Розглянуто процес утворення ВУО, його культурно-освітню, кооперативно-господарську та політичну діяльність. Описано боротьбу ВУО за українізацію православної церкви. Проаналізовано програмні документи партії, охарактеризовано основні періоди, розглянуто форми та методи її роботи. Досліджено стосунки з польською адміністрацією, іншими політичними силами регіону.

На підставі вивчення літератури та даних спеціального дослідження розглянуто соціально-медичні аспекти хронічних неспецифічних хвороб легень. Визначено основні епідеміологічні закономірності хронічних неспецифічних захворювань легень (ХНЗЛ), проаналізовано їх динаміку. Проведено обчислення економічного ефекту від реабілітаційних заходів щодо хворих ХНЗЛ. Розглянуто економіко-математичні критерії якості та ефективності медичної допомоги хворим.

На підставі достовірних архівних документів, а також свідчень очевидців розглянуто історію українського народу, який пережив війни та перевороти, голодомори, сталінські гулаги та репресії радянського тоталітарного режиму. Висвітлено досвід роботи обласної комісії в справах поновлення прав реабілітованих. Розглянуто методи та форми боротьби НКВС проти ОУН і УПА.

На основе достоверных архивных документов, а также свидетельств очевидцев рассмотрена история украинского народа, пережившего войны и перевороты, голодоморы, сталинские гулаги и репрессии советского тоталитарного режима. Освещен опыт работы областной комиссии по делам возобновления прав реабилитированных. Рассмотрены методы и формы борьбы НКВД против ОУН и УПА.

Висвітлено причини і наслідки українсько-польського міжнаціонального конфлікту в роки Другої світової війни, втрати населення під час польсько-українського національного конфлікту. Розглянуто питання участі українців у польських збройних силах та в радянському партизанському русі у роки Другої світової війни.

Освещены причины и последствия украинско-польского межнационального конфликта в годы Второй мировой войны, потери населения в период польско-украинского национального конфликта. Рассмотрены вопросы участия украинцев в действиях польских вооруженнных силах и в советском партизанском движении в годы Второй мировой войны.

На підставі архівних документів і матеріалів висвітлено процеси становлення та функціонування радянських державно-політичних структур, соціально-економічних перетворень, зміни в галузі освіти, науки, культури та духовній сфері на території Волинщини у період 1939 - 1941 рр. Особливу увагу приділено національно-визвольному рухові й опору радянській тоталітарній системі. Наведено документи, що розкривають суть сталінського режиму в краї.

На основе архивных документов и материалов освещены процессы становления и функционирования советских государственно-политических структур, социально-экономических преобразований, изменения в области образования, науки и духовной сферы на территории Волынской области в период 1939 - 1941 гг. Особое внимание уделено национально-освободительному движению и сопротивлению советской тоталитарной системе. Приведены документы, раскрывающие сущность сталинского режима в крае.

На основі архівних документів та інших джерел уперше в українській історіографії комплексно досліджено історію Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО), Української соціалістично-радикальної партії (УСРП) та Організації українських націоналістів (ОУН) на Волині в міжвоєнний період. Об'єктивно висвітлено їх стратегію і тактику діяльності, розкрито роль національних партій у поширенні української державницької ідеології у воєводстві. Проаналізовано організаційно-кадрові структури цих партій та визначено пріоритетні напрями їх роботи в регіоні, охарактеризовано міжпартійні відносини в українському політичному таборі на Волині в указаний період.

Комплексно досліджено історію Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО), Української соціалістично-радикальної партії (УСРП) та Організації українських націоналістів (ОУН) на Волині в міжвоєнний період. З'ясовано реальну розстановку політичних сил, визначено місце та роль українських національних партій у політичному житті краю. Значну увагу приділено реагуванню цих партій на спроби тогочасних польських урядів штучно роз'єднати українські землі в межах Другої Речі Посполитої, охарактеризовано форми протидії волинських організацій УНДО, УСРП та ОУН реалізації цих планів. Висвітлено роль національних партій у поширенні української державницької ідеології на Волині.

Наведено документи і матеріали з архівів України, які висвітлюють становлення, функціонування радянського тоталітарного режиму на території Волинської області. Значне місце займають біографічні нариси про волинян і спомини громадян, які зазнали безпідставних переслідувань. Представлено стислі біографічні довідки про громадян, прізвища яких починаються на літери В і Г.

Волинь належить до тих регіонів України, які займають особливе місце в українській та європейській історії. З часів середньовіччя і до нині волинський край перебував у складі Київської Русі, Галицько-Волинської держави, Речі Посполитої, Російської імперії, Другої Речі Посполитої, СРСР. Нині Волинь невід'ємна частина незалежної України. Розглянуто спірні питання "окупація" чи "приєднання" Волині як поняття сучасної української історіографії міжвоєнного періоду. Охарактеризовано становлення автокефального руху на Волині на початку нацистської окупації. Досліджено Волинь у сучасній міждержавній польсько-українській взаємодії. Проаналізовано регіональні особливості політичної конкуренції партій у волинській області (2006-2015 pp.).

Вміщено статті українських і польських учених, у яких висвітлено події початкового періоду Другої світової війни та їх наслідки для держав і народів. Багато уваги звернено на перебіг вересневих подій 1939 р. на Волині. Досліджено польське питання під час підготовки та здійснення "визвольного походу" Червоної армії на західноукраїнські землі у вересні 1939 р. Охарактеризовано інкорпорацію Західної Волині й Східної Галичини до СРСР та її вплив на місцеві українсько-польські відносини в 1939-1941 рр. Досліджено масові депортації 1940-1941 рр. із західних областей України.

Наведено матеріали, присвячені 70-річчю від дня народження професора, ректора Рівненського державного гуманітарного університету, заслуженого діяча науки і техніки України, члена-кореспондента Академії педагогічних та соціальних наук, члена-кореспондента Міжнародної слов'янської академії Р. М. Постоловського. Подано наукові розвідки з історії слов'янських народів і широкого спектру проблем української історії різних періодів. Розкрито демографічні, економічні та політичні фактори розвитку колоніальної ідеї у Франції в новий час. Висвітлено особливості сучасних взаємовідносин чоловіка та жінки в ісламі. Розглянуто питання політичних аспектів українсько-польських: від Люблінської унії до Люблінського трикутника. Визначено особливості ідентифікації сучасних протестантів в Україні. Досліджено мистецтво Волині XVI - XVII ст. у науковій спадщині професора Мечислава Ґембаровича. Окреслено інноваційні виклики вивчення історії у контексті реалізації завдань нової української школи. Увагу приділено колективній пам'яті як ціннісно-смисловій матриці національної ідентичності. Вивчено міжнародний досвід приватних військових компаній, визначено перспективи для України.

Висвітлено життя кожної людини як шлях віри та розуміння, що веде до Церкви та Бога. Зазначено, що християнство закликає кожну людину до очищення душі від руйнівних пристрастей та відкриває шлях до святості. Наголошено, що світ, який лежить у злі, намагається стерти кордони між святістю і гріхом, нівелюючи Євангельські істини та підмінюючи їх сурогатами псевдодуховності. Визнано, що наслідуючи Божий заклик «будьте святими, бо святий Я Господь, Бог ваш» (Лев. 19,2) необхідно відновити богословське розуміння даності та перспектив людського життя. Розглянуто питання святості людського життя з різних аспектів: богословського, церковно-історичного, антропологічного, канонічного, патрологічного, філософського та соціального. Акцентовано, що сучасне людство потребує повернення до розуміння святості не як теоретичного поняття, а живого досвіду богоспілкування. Книга є цінною для зацікавлених у сфері богослів’я, релігієзнавства, історії церкви та небайдужих до пошуку шляхів духовного преображення та вдосконалення.

Досвід багатьох країн світу переконливо свідчить, що запорукою процвітання нації є її духовна сфера. Домуніюча роль у формуванні високої духовності людини та суспільства належить Церкві Христовій, Яка є "світлом для світу і сіллю для землі". Її неодмінно постійна місія від заснування - відкривати істину Божественної Любові, освячувати усі сфери життя й служіння людини у цьому світі, і тому Вона ніяк не може відмовчуватися з приводу актуальних проблем сучасності. Для того ж, щоб визначити проблеми та перспективи їх подолання, які постають перед Церквою Христовою у сучасному суспільстві, ми повинні об’єктивно оцінити її минуле.

Одним із важливих діяльних проявів життя Церкви Христової є служіння ближньому, яке має повсякденну актуальність, а особливо сьогодні, у час війни. Церква Христова зберігає у своїй скарбниці багатовіковий досвід служіння - дияконії, яке, розпочавшись ще на зорі християнської ери, набувало найрізноманітніших форм та проявів. Господь наш Ісус Христос на власному прикладі показав, що обов'язок Його учеників та християн полягає у служінні одне одному. Воно походить від сили любові, жертовної самовідданості, від розуміння того, що подібним служінням нашим ближнім ми не лише наслідуємо Сина Божого, але і Йому Самому служимо: "Істинно кажу вам: зробивши це одному з цих братів Моїх менших, Мені зробили" (Мф. 25:40). Розглянуто сучасне соціальне вчення Православної Церкви, актуальні напрями служіння ближньому в історичних прецедентах та сьогоденні, релігійно-філософські аспекти соціального служіння. Увагу приділено новому формату соціального етосу Православної Церкви. Досліджено релігійні комунікації як зв’язок поколінь, від традицій до сучасних технологій. Увагу приділено специфіці богословського дискурсу Православної Церкви та питанням біоетики. Охарактеризовано погляди релігії та наука про створення світу. Увагу приділено теоретичному та практичному контенту порівняльного аналізу соціальних вчень католицизму, православ'я та протестантизму.